Характеристика каменю

Камінь — один з найбільш поширених природних матеріалів, який широко використовують у будівництві і для художньо-декоративних робіт. З каменю зводять будівлі, фундаменти; огорожі і т.п.

Подрібнений камінь (щебінь) у суміші з піском використовують для дорожніх покриттів і виготовлення бетону. З деяких видів каменю з красивою структурою виготовляють плити для оздоблення архітектурних пам’яток та оздоблювальні вироби. Керамічні матеріали — цегла, черепицю, кахлю, плитку для облицювання стін і підлоги і т. п. — широко застосовують у побуті і будівництві.

В’язкі матеріали — вапняні, гіпс, цементні та інші тверднуть розчини — неодмінні супутники при використанні каменю та кераміки.

Камінь — це загальна назва гірських порід, які за походженням поділяють на магматичні, осадові і метаморфічні. Магматичні кам’яні породи характеризуються відсутністю шаруватості і високою міцністю.

До цих порід належать:

Габро — одна з найміцніших та стійких крупнозернистих порід темно-зеленого або чорного кольору. Використовується переважно для виготовлення доріг, а у вигляді пиляних плит — як облицювальний матеріал, хоча високою декоративної цінності не має.

Граніт — порода із зернистою-кристалічною структурою і добре помітними кристалами складових частин. Колір сірий, блакитно-сірий або темно-червоний. Довговічний і морозостійкий (завдяки мало пористості), добре шліфується й полірується. З нього виготовляють декоративні плити для облицювання будівель, а дрібний використовують для бетону.

Діорит — порода з високою ударною в’язкістю, менш тендітна, ніж граніт. Склад діориту нечітко розрізняються за кольором, тому структура його рівномірно-кристалічна. Колір сірий і зеленувато-сірий. Використовують для дорожньої бруківки, кладки і рідше — в пиляних вигляді — як облицювальний матеріал.

Лабрадорит — це різновид габро чорного кольору з синьо-зеленими переливами в окремих місцях. Застосовують для виготовлення пам’ятних плит та облицювання будівель.

Діабаз — порода дрібноокристалічної структури, з високою ударною в’язкістю і твердістю. Характеризується малим стиранням. Колір темно-сірий або зеленувато-чорний. Використовують переважно як будівельний матеріал і як сировина для художнього кам’яного лиття, так як в розплавленому стані добре заповнює форми.

Розрізняють ще порфіри, андезити, які також міцні та довговічні.

Осаженні кам’яні породи, досить поширені. Мають переважно пластову, не дуже однорідну структуру і не такі міцні, як попередні породи. До цих порід належать:

Пісковики — це породи, в яких зерна піску зцементована залозистими сполуками, карбонатами і глинистими матеріалами. Залежно від виду цементуючою речовиною, глибини залягання і т.п. міцність пісковиків різна — деякі з них міцні, а деякі тендітні. Здебільшого вони добре розшаровуються. З них виготовляють плити для декоративної обробки «під дикий камінь» бетонних стін, фундаментів і т.п. У деяких місцевостях з піщанику будують огорожі, будівлі.

Вапняки розрізняють щільні і пористі. З щільних виготовляють деякі фасонні деталі, плити для облицювання стін, використовують для підвіконь, східців і т.п.
З пористих вапняків, у тому числі з вапняків черепашнику, випилюють блоки та плити для будівництва.

Травертин (вапняковий туф) — подібний вапнякам, але він легкий, більш однорідний і пористий, світло-жовтого кольору. Застосовують для будівництва невисоких споруд та облицювання стін. Порівняно легко ріжеться поперечної пилкою. Щільні вапняки і травертин — сировина для випалювання вапна.

Доломіт — гірська порода, яка за фізичними властивостями подібний щільним вапнякам. Колір сірувато-білий з жовтуватим, зеленкуватим або буруватим відтінком. Це температура стійка порода, з неї виготовляють вогнетривкі плити.
До осадовим породам належать глини різних видів, які є основною сировиною у виробництві кераміки.
Метаморфічні (перетворені) гірські породи утворилися з інших порід під впливом високих температур, тиску тощо.

До них належать:

Мармур — порода з зернистою-кристалічної ніби прозорою структурою, з блідо-сірими плямами і розводами. Іноді певний колір переважає, така порода має рожевий, жовтуватий, чорний або червоний колір. Мармур порівняно м’який, легко розпилюється, шліфується і полірується. Його використовують як облицювальний архітектурний матеріал для стін, підлог, підвіконь, східців. Виготовляють з нього різноманітні чорнильниці, прес-пап’є тощо.

Гнейси за міцністю подібний гранітам, але мають пластове будова і порівняно легко розколюються по пластах. Плитки з гнейсу використовують переважно для облицювання водосховищ.

Кварцит подібний піщанику, є продуктом їх перекристалізації, але набагато міцніший. Колір темно-вишневий, фіолетовий, червоний і білий.

Інші камені:

Крім широко розповсюдженого будівельного каменю, серед умільців користується попитом так званий виробний камінь — малахіт, яшма, морішь, онікс, димчастий кварц, опал та ін.

Малахіт — гарний і цінний виробний декоративний камінь зелених тонів з характерними темними і світлими, більшою частиною заокругленими прожилками. Використовують для виготовлення цінних шкатулок, предметів туалету та оздоблення інтер’єру.

Яшма — крупно кристалічна порода з незграбними кристалами, що відрізняються, більшою частиною контрастних відтінків. Після надання форми, полірування і оправки в метал використовують на прикраси.

Димчастий кварц, онікс, опал зустрічаються здебільшого на Україні у вигляді великої гальки й ззовні нічим від неї не відрізняються. Їхня краса виявляється після обробки та полірування алмазної пилкою, при цьому головне, правильно знайти напрям розтину.