Догляд за льохом
Після тривалого використання або навіть простою льоху, необхідно забезпечити належний догляд за льохом. В основному це — своєчасний ремонт, захист від його затоплення, а також дезінфекція.
Запобігання затоплення льоху
Льох, що побудований у землі постійно підданий впливу води, що накопичується у зворотному засипанні котловану. Тому необхідно прийняти деякі міри для запобігання його затоплювання.
Одна з найпоширеніших причин вогкості в льосі це застійна вода. Вона з’являється там, де ґрунт добре пропускає дощову й поталу воду, а відтік її не можливий через наявність водонепроникного шару, наприклад глина.
Тому потрібно провести деякі попереджуючі міри:
— до початку будівництва необхідно зробити пристрій водо отточної канави.
— ліквідацію зволоження й порушення структур природного ґрунту в котловані шляхом виконання робіт із пристрою льоху в можливо більше короткий строк без тривалих перерв.
— пристрій кільцевого дренажу для збору дренувальної води й скидання її в знижені частини. Якщо знижених місць ні, тоді дренаж необхідно приєднати до спеціально влаштованому водозбірного, колодязю, виритому поблизу льоху.
Спорудження стін і підстави льоху необхідно робити з урахуванням тиску застійних вод. Тому необхідно використовувати щільні марки бетону (у тому числі водонепроникний бетон).
Якщо використовують звичайний бетон або червону цеглу, то конструкцію необхідно оштукатурити із двох сторін цементним розчином і передбачити гідроізоляцію з рулонного матеріалу (руберойд).
Дренаж не потрібний, якщо льох побудований у добре дренувальних ґрунтах або пісках. І строго необхідний, якщо зворотне засипання зроблене з піску або фільтруючого ґрунту, тому що сам льох тоді перетвориться у водозбірний колодязь.
Якщо дренаж не можливо зробити, то потрібно передбачити надійну обклеєну гідроізоляцію, але все-таки краще зробити стіни й підлога з водонепроникного бетону.
Доповнюють захисні заходи широкі вимощення й широкі звиси покрівлі гаража.
Зворотне засипання роблять із пошаровим трамбуванням при оптимальній вологості ґрунту, щоб якнайкраще захистити пазухи котловану й сам льох від дощових і поталих вод. Перезволожений ґрунт практично неможливо ущільнити до природного стану, тому зворотне засипання й трамбування його в пазухах треба проводити негайно, не даючи ґрунту пересохнути або перезволожитися.
Гідроізоляція
Гідроізоляція льоху порушується швидше всього, а також найбільше часто, тому що вплив води йде постійно, тому ремонт гідроізоляції треба вважати ключовим питанням всіх ремонтних робіт.
Для початку необхідно ретельно оглянути льох, для визначення конструкції існуючої гідроізоляції й характеру ушкоджень її. Нова гідроізоляція повинна зістикуватися зі старої, так якщо для обклеєної ізоляції застосовувався руберойд, те й для ремонту потрібно застосувати руберойд. Порушення однорідності не рекомендується, тому що послабляє захисні властивості ізоляційного покриття, хоча такий варіант теж можливий.
Після огляду необхідно просушити приміщення льоху. Цегельна кладка заново штукатуриться й затирається до гладкості. Підлога можна вирівняти стяжкою із цементно-піщаного розчину з співвідношенням 1:3.
Після того як льох просохне, на стіни й підлогу наклеюється руберойд в 2-3 шаруючи з перекриттям (досить близько 15 см). Наклейка полотнищ виробляється на гарячій бітумній мастиці по попередньо заґрунтованих поверхнях. Ґрунтовка стінок — розрідженим бітумом.
Лісти руберойду наклеюють знизу нагору з ретельним розгладженням. Кінці лістів руберойду защемляються у швах кладки або закріплюються рейкою-бруском на цвяхах. Гідроізоляційний килим, у свою чергу, захищається від механічних ушкоджень цегельною кладкою у чверть або пол. цегла, так званою притискною стінкою. Остаточна обробка — цементна штукатурка составом 1:2 (цемент — пісок) і побілка вапном.
Для закладення протечек у стінах, необхідно розшити тріщину до бетону або цегельної кладки, після чого закрити розчином цементу з рідким склом (200г клею на цебро води). При цьому працювати треба в гумових рукавичках.
Обов’язково перевірте вентиляцію льоху. Повітря повинен бути чистий і свіжий. Для вентиляції льох звичайно обладнається двома каналами: витяжним і припливним. Якщо ж робиться тільки один канал (у тому випадку, якщо умови не дозволяють зробити два), то він обов’язково повинен бути з вітро уловлюванням (дефлектором).
Якщо в льосі з’являється конденсат — виходить, льох холодний. Для з’ясування причини холоду треба перевірити теплоізоляцію (зокрема стелі) і вжити заходів по утепленню льоху.
Стелю можна утеплити керамзитом, просіяним цегельним боєм, які мають здатність відсмоктувати вологу й швидко просихати. В окремих випадках одночасно з перекриттям утеплюють також стіни.
Якщо в льосі не загоряється сірник, значить він занадто загазованість, звичайно вуглекислим газом. Концентрація вуглекислого газу більше 10% є вже небезпечної для людини.
При виявленні шкідливих газів льох необхідно ретельно провітрити.
